Середа, 16.01.2019, 09:44
Заклад дошкільної освіти "ЗОЛОТА РИБКА"
с. Синівка Липоводолинського району Сумської області

 Каталог файлів

Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої файли [9]
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Мої файли

Заняття з національно –патріотичне виховання
06.02.2017, 18:01

Тема:   Побут українського народу

Програмовий зміст: Ознайомити дітей з побутом селянської сімї;посудом,одягом,працею в полі,про важливість ведення домашнього господарства,виховувати інтерес,повагу до традицій рідного села,до усної народної творчості.

Демонстраційний матеріал: макет української хати, дворище селянина.

Словник: ввести нові слова макогін, хром, крайка.

Хід заняття:

Групова кімната прикрашена українськими рушниками, вишивками на полотні, полиці приваблюють зір виробами гончарів і теслярів, якими користувалися в сиву давнину. На столі стоїть макет селянського дворища.

Вихователь запрошує до кімнати бабусю, яка вже давно живе в нашому селі

- Ласкаво просимо вас бабусю  Маріє, сьогодні ми хочемо дізнатися про те, як жили наші бабусі та дідусі тут, на нашій синівській землі .Ми знаємо вже, що село наше Синівка засноване дуже давно, що назва його пішла від прізвища пана Синявського. (Бабуся Марія починає свою розповідь):

- Так, дійсно, дах хати був вкритий соломою, бо іншого матеріалу тоді не було. У нашому селі був звичай розвішувати на стінах(під стріхою)пучечки калини,зілля лікарських рослин,бо лікувалися ми тоді лише травами. Перед святами ваші бабусі білили хату вапном, внизу підводили жовтою глиною, щоб хатка була біленька та чепурненька.

 - А хто знає,як називається огорожа навколо хати?(Тин)

- З чого він сплетений?(З лози)

-Діти,а що це висить на тинові?

-Так. Це посуд. Його виготовляли вдома на спеціальних верстатах.

Тут є глечики, макітри, миски, горщики, горнятка.У горщиках дуже довго страва зберігається гарячою. В таких горнятках носили обід косарям та пастухам. А це макітра, схожа на велику миску. В макітрах тримали вареники, пиріжки. Вони довгий час залишалися теплими і смачними. А ще в ній можна товкти часник із салом, щоб заправити борщ. Товчуть часник макогоном. Ним ще розтирають мак, тому він і називається макогоном.

(діти розглядають посуд, макогін)

Я тут бачу, що у вас на полиці стоїть дерев’яна  діжа, хоч вона іграшкова, але вона схожа на діжу в якій раніше ваші бабусі місили тісто. З вимішеного в діжі тіста пекли хліб, пиріжки і обов’язково накривали діжу великими рушниками. Діжа займала в хаті одно з почесних мість. А тепер зверніть увагу на мій одяг. Подивіться, в що я взута. Як називається це взуття?(чоботи).

Їх шили з хрому, який виготовляли з шкір домашніх тварин. В нашому селі теж був чудовий майстер, всю роботу він виконував своїми золотими руками,  в його чоботах було ходити легко і зручно.

- А що це в мене? (Спідниця). Спідниця виготовлена з бавовняної тканини, пошита руками. Підперезують її ось такою (крайкою) поясом. Спідниці складають в складки, зв’язують мотузкою і тримають в скрині. Тоді вона матиме ось такий гарний вигляд.

А сорочка залишилась мені на згадку від бабусі. Пошита вона з полотна, а потім вишита.

-А що тут вишито? (Калина).

Так, гілочки калини, яку завжди любили і шанували у нас на Україні.    Тому і переважають у нас два кольори червоний-калини,а чорний колір-землі. Земля-годувальниця годувала та годує  людей, бо на ній вирощували і вирощують городину,садовину.

Щоб виготовити таку сорочку треба було докласти багато зусиль. Спочатку сіяли          льон, доглядали, прополювали. А коли льон зацвітав, то не наче море вигравало хвилями, бо квіти його сині-сині.

  • Діти, а ви знаєте, пісні, хороводи про ці диво-квіти? (Діти називають)

Потім його збирають у снопи, деякий час снопи стоять в полі, поли обсохнуть, а потім обмолотять із сухої стеблини. Потім пряли, ткали на спеціальних ручних верстатах. Складали в скриню до весни. А на весні полотно мочили, розстеляли, там воно лежало ввесь день. Хто не лінувався в того полотно було білим-білим та тонесеньким. Потім шили з нього одяг. Ще полотно можна було фарбувати. А зараз ми з вами розглянемо макет селянського подвір’я. В кожному подвір’ї, в доброго господаря обов’язково був  свій колодязь, він мав назву криниця-журавель. Про цю криницю між людьми ходить така легенда:

  • Колись у сиву давнину мале хлоп’я заблукало в лісі. Захотілося йому пити. Хлопчик натрапив у лісі на глибоку криницю, але зовсім знесилився і не міг дістати з відти води. А ж раптом у небі з’явився журавель. Птах спустився біля криниці і, нахиливши свою довгу шию, дістав води з неї. Хлопчик напився і подякував журавлеві. Це додало йому сили, і він знайшов стежку додому. У пам’ять про доброго птаха люди і почали ставити біля криниць дерев’яних журавлів, за допомогою яких опускали відро і набирали воду.

Ось і дівчинка Катруся іде по воду з коромислом. В Катрусиній сім’ї велике господарство. Та і сім’ї раніше були великими, в кожній сім»ї було по 5-7 дітей, всі допомагали батькам в полі, меншенькі дома виконували посильну роботу, допомагаючи дідусеві та бабусі. В таких сім’ях шанували життєвий досвід старих і добре ставилися до них. На цьому макеті селянського подвір’я ми з вами бачимо і корівку - назвемо її Лискою, обов’язково тримали і поросяток і овечок. Допомагає стерегти все це подвір’я собачка – Рябко. А на призьбі хати сидить дід Панас. Він гострить косу.

  • Навіщо ж він її гострить? ( для косіння овесу, пшениці)

(Розповідь про те , як колись цю роботу виконували за допомогою  серпів)

А ще дивіться на подвір’ї багато квітів і вони росли в кожної господині на подвір’ях. Це мальви і чорнобривці.

Оце мабуть і все, що я хотіла вам сьогодні розповісти. Сподіваюся, що вам було цікаво слухати мою розповідь. До вас на гостину я приходила з гостинцями, зараз я вас ними і почастую (Частування варениками з макітри та молоком з глечика)

Вихователь: Давайте подякуємо бабусі Марії за її цікаву розповідь та смачні гостинці і запросимо її ще до нас в гості.

Категорія: Мої файли | Додав: dnzsynivka
Переглядів: 101 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: